Михайло Селівачов ГЕОРГІЙ ТКАЧЕНКО: ОСОБИСТІСТЬ, ПАЛОМНИК, ХУДОЖНИК, МУЗИКАНТ (спогади про незабутнього друга та його розповіді)
Георгій Кирилович Ткаченко (1898–1993) посідав особливе й доволі помітне місце в українському мистецькому соціумі Києва 1960–1990-х років. докладно
В.Мішалов (Торонто, Канада) МИСТЕЦТВО БАНДУРИСТІВ В УКРАЇНСЬКИХ ЕМІГРАНТСЬКИХ ЦЕНТРАХ У МІЖВОЄННИХ РОКАХ
Значення закордонних емігрантських центрів у між воєнних роках та вплив на розвитку бандурного мистецтва в Україні недостатньо досліджені й недоцінені. докладно
МІШАЛОВ Віктор Юрійович (Торонто, Канада) ГНАТ ХОТКЕВИЧ І КОНСТРУКЦІЯ БАНДУРИ
У статті розглядається виконавська діяльність харківського диригента та бандуриста Г. М. Хоткевича (1877-1938) у становленні і розвитку конструкції xарківської бандури на початку ХХ століття. докладно
Олексій Вертій КОБЗАРІ СУМЩИНИ
Нескорені, мов сама душа народу
Українські кобзарі та лірники — талановиті представники свого народу, співці, поети і музиканти, які на протязі століть, складаючи і виконуючи музично-поетичні твори, відігравали і відіграють велику роль у громадському і культурному житті. докладно
Віктор Мішалов (Канада) КОБЗАРСЬКЕ МИСТЕЦТВО УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ
Зацікавлення в кобзарське мистецтво в Західній Українській діаспорі досить поширене. Саме Українська Західна діаспора створилася переважно в ХХ столітті коли і бандура почала бути популярізатися поза межами її колиски – Полтавщина, Слобожанщина та Чернігівщина. докладно
Віктор Мішалов (Торонто, Канада) КОРИФЕЙ КОБЗАРСЬКОГО МИСТЕЦТВА Кобзар Іван Кучугура-Кучеренко (1878-1937)
У липні 2008 року громадськість України відзначила 130-ту річницю з Дня народження Івана Іовича Кучугури-Кучеренка – видатного кобзаря, громадського діяча, благовісника Української Автокефальної Православної Церкви, одного з перших народних артистів України, життя якого було тісно пов’язане з Харківщиною. докладно
Ва­силь Ємець НА ДОБРУ СЛАВУ УКРАЇНИ
По за­кін­чен­ні дру­гої сві­то­вої вій­ни, в Ні­меч­чи­ні, се­ред ук­ра­їн­ських збіг­ців, зна­йшло­ся і дві ка­пе­лі бан­ду­ри­стів. Нас ду­же вті­ши­ло, що спів­цям тра­ди­цій та рід­ної сла­ви по­ща­сти­ло ви­рва­тись з боль­ше­ви­цької не­во­лі. Та ще біль­шою ра­ді­стю бу­ло до­ві­да­тись, що Ка­пе­ля Бан­ду­ри­стів ім. Та­ра­са Шев­чен­ка їде в кон­цер­то­ву по­до­рож по Аме­ри­ці. докладно
Ірина Новиченко «Освітянська лотерея»: Тести негативно впливають на свідомість і підсвідомість молоді
Лише один з десяти учасників тестування показав результати, які суттєво вищі, ніж випадкове вгадування. Експериментальне тестування не дозволило відрізнити підготовленого учня від непідготовленого. докладно
О.Д. Шлемко АРХАЇЧНІ НАРОДНІ ТРАДИЦІЇ В ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ГУЦУЛЬСЬКОГО ТЕАТРУ ГНАТА ХОТКЕВИЧА
Утворення та діяльність Гуцульського театру було виявом загальноєвропейської тенденції появи в кінці ХІХ – на початку ХХ століття численних аматорських та професійних театрів, покликаних служити народові, серед яких самобутній Гуцульський театр займає особливе місце і є феноменальним етносоціокультурним явищем. докладно
Любов Мандзюк, Богдана Стандара АКТУАЛЬНІСТЬ ВІДРОДЖЕННЯ ХАРКІВСЬКОЇ БАНДУРИ
У музичній культурі кожного народу існує бодай одне явище, притаманне тільки їй і не властиве іншим національним культурам. Воно, як правило, поєднує в собі духовну суть народу, специфічні ознаки національного мислення, національного характеру. докладно